Багрим, недобрим колом,
Так, мов його не треба,
Так, як іще ніколи,
Сонце упало з неба.
Дням голова відтята,
Захід - кривава повідь.
Щоб море вогню залляти,
Вилили море крови.
Багато крови, багато,
Та ради не дасть огневі, —
От-от він прорве загати
І рине по всьому небі.
Пожар півнеба кривавить.
Мовчать на дзвіницях дзвони.
Ніхто не спитає навіть:
"Чом захід такий червоний?"
Багрим, недобрим колом,
Так, мов його не треба,
Так, як іще ніколи,
Сонце упало з неба.
