Замріюсь на хвилину, полину сизим птахом крізь віки
У ті часи билинні, як їздили за сіллю чумаки
Там битими шляхами вози котились у далекий світ
А ген, над головами, мов килим, простелявся зорецвіт
Свята земна потреба вела людей у ту далеку путь
Здавалося, по небу вони, мов білі лебеді, пливуть
І задивившись тихо в незвідану блакитну далину
Вони собі на втіху складали диво-пісню неземну
Куди ведеш, Чумацький шлях?
Твій слід згубився у віках
Кінця і краю не знайти
Дорозі в зоряні світи
Куди ведеш, Чумацький шлях?
Тривога б'ється у серцях
У наших думах і піснях
Лишився ти, Чумацький шлях, Чумацький шлях!
Віки у даль майнули — ріка часу не знає вороття
Ми до зірок сягнули і ми збагнули, в чому суть буття
Вона у тім корінні, що нас верта додому звідусіль
Під небо України, де чумаки розпорошили сіль
Куди ведеш, Чумацький шлях?
Твій слід згубився у віках
Кінця і краю не знайти
Дорозі в зоряні світи
Куди ведеш, Чумацький шлях?
Тривога б'ється у серцях
У наших думах і піснях
Лишився ти, Чумацький шлях!
Куди ведеш, Чумацький шлях?
Тривога б'ється у серцях
У наших думах і піснях
Лишився ти, Чумацький шлях
Лишився ти, Чумацький шлях, Чумацький шлях!
