Глава 8

Ноїв Ковчег

Після мого стислого оповідання у вас може скластися досить

Однобоке враження на рахунок нашого госпітального існування

Ви праві абсолютно

Ми втілювали в життя фантазії всіх бійців Радянської армії

По причині того, що були на крок ближче до свободи, ніж вони

На ковток більше свіжого повітря ми мали кожного дня

І тому всі мріяли, а ми в поті чола все це мусіли зафіксувти в історії

Я пам'ятаю, як не міг сформулювати лист додому

В якому інформував мамцю і татка про то, що я в госпіталі

Уявіть собі, що ваше чадо пише з армії: "Ма, всьо норм. Я в лікарні"

І тому, оберігаючи ніжно тендітну психіку своїх батьків

крихку, як цнота Марії Стюарт

Я вибрав спосіб лояльніший — я написав, що я у воєнному санаторії

Мама приїхала через 33 години

Четверта ранку, вокзал міста Калінін кишить народом у фуфайках і рюкзаками

Видно, поки я їхала, москалі почали війну

Подумала мама, спостерігаючи за тисячами сірих людей, атакуючих електрички

Вони організованими масами нападали на поїзди

Зупиняли їх, перевертали, ставили на рейки і їхали далі

А їхали вони на дачькі

В руских людей поняття дачі зовсім відмінне від нашого

По-перше, дача знаходиться за 250 км від місця замешкання самого дачника

І дорога в два боки може зайняти у вас півжиття

Приїхав з дачі — а тут внуки вже підростають

І тому всі вони, як в останній раз, в фуфайках, з потертими рюкзаками

Як на війну покидали рідні домівки

А чувіха в касі так само мала власний погляд на толеранцію людських відносин

І тому на питання — а гдє у вас гостініца?

Сказала просто і лаконічно — нє знаю

І опустила перед мамою шторку свого маленького провінційного театрику

А через чотири години спання на холодному пластмасовому кріслі вокзалу

Готель виліз з тумана, як йожик в мультіку

Тільки виявилося, що там нема місць

Тоді чомусь ніколи не було місць в готелях

Видно, тому, що в Союзі не було сексу вдома

Зато в готелях він точно був

Але місця знайшлися, коли мама пригостила на рецепції чувіху солодким пирогом

Який сама пекла, чим викликала масовий оргазм серед готельних бабів

Який супроводжувався жахливим криком щастя їх же самих:

— Людка, бягі сюда, тут таааакой растєгай прівєзліі, тааааакая випєчка, ти сє ща руку сажрьош!

Варто було дожити до таких рецензій на свою працю

Мама шукала мене недовго

Бабка на КПП посвятила її в ході ранкової співбесіди у всі наші кулуарні секрети

Куди і до кого приходять дівчатка

Що і за скільки приносять в бідончиках офіцерам і так далі

А коли через 5 хвилин вона побачила мене в джинсах і в білому халаті

Зрозуміла, я дійсно в санаторії

Вітя і Володя, два мої кенти-воділи, дуже бурно переживали

За свободу відданого їм богом куска планети

На якому вони так і не відчули до дємбєля, що вони в армії

Моя поява на цьому острові щастя не викликала в них ентузіастичних проявів

І поривів дружелюбності і братерства

Але за тиждень ми з Вовчиком вже крутили бабінник в Боріному секс-шопі

І записували наш перший і останній акустичний альбом на псячій англійській мові

Псячій, бо хіба собаки могли подумати, що то англійська

Жителі ж Британських островів пожиттєво відмовили б нам

У в'їзді в Об'єднане Королівство за ганебне до неї відношення

Вони вчили мене їздити на всіх машинах нашого автопарку

Не думаючи про то, що любу з них я можу в секунду перетворити на нерухомість

Острів Щастя і Ейфорії ніжно плив в океані гімна

І ми вирішили затягувати на цю територію потопаючих за його границями

В першу чергу треба рятувати жінок

Сказав я і зустрів повну підтримку екіпажу нашого Ноєвого Ковчегу

Я придумав виїжджати в місто на Нюшці — старій санітарній колимазі

І підбирати всіх потопаючих в суворих реаліях совдепу дівчат

Забирати їх до нас на острів і тут вже видавати їм нове право на життя

З ким хочеш, скільки хочеш, і як хочеш

А щоби зашорені комуністичними примітивізмами молоді створіння

Не вискочили по дорозі до своєї долі з машини

Я запропонував відкрутити ручки від дверей салону зсередини

Звичайно, якщо починалася паніка і якась з принцес пробувала вистрибнути у вікно

"Ні, ні" - вибігав Ангел Володя і випускав молоду пташку доживати свій вік у світі без сонця

А от хто доїжджав за границю королівства зла і ступав ногою на землю благословенну

Землю вибраних Боженьком Людей, приходив туди знову і знову

Ні я, ні Вова, ні Вітя ніколи в житті не забудем загадкову постать

Яка повергла нас в заціпеніння розміром свого декольте

У ньому спокійно можна було розмістити vip-ложу оперного театру плюс кіоск з морозивом

Її звали Іра Іпатьєва

В момент її виходу на нашу територію Сємьонич впав в кому

І почав пити одеколон, щоб хоч якось прийти до себе

Такі Люди не мали права ходити по землі

Вони мали тільки літати, і ми готові були дати Ірі крила

І я, і Вовка, і Вітя, і навіть троє разом ми були готові окриляти її п'ять раз на день

Але Іра завжди говорила нам один і той самий меседж:

— Я нє гатова вот так, штоби сразу аткрицца

Мнє надо как-то прівикнуть к вам, што лі, разгавори, тіпа такоє всьо

Да, грудь у мєня бальшая, мєня всєгда мальчікі хатєлі, но ви другіє, я чуствую

В цей момент ми всі і навіть Сємьонич

Дружно і в такт кивали головами: "Да, да, Іруся, ми другіє"

І вона привикала, спочатку з Вовчиком в машині начмеда

Потім з Вітьою в машині командира, потім зі мною в обох машинах

Ми говорили дурниці, Іра свято вірила в них

Я свято вірив в то, що вона вірить

Ми їли виноград і плювали кісточки на панель Волги

Вони провалювалися в систему вентиляції

І на другий ранок, коли Вітя включав обдув

Кісточки летіли в табло заспаному начмеду

Помогаючи йому скорше прийти до себе

Іра так і залишилася зі своїми мегацицьками

Недослідженим індивідуумом для науковців нашого інституту

Помацав ті глобуси тільки ваш відданий коментатор суворої армійської доби

Але я впевнений — Вова з Вітьою також мали за собою ряд суттєвих досягнень

Її загадкова будова тіла залишила і глибокі рани

В районі пахових шариків Віктора Колокольчікова

Який бачив цю аномальну особу всього секунду біля гаражів

В момент її висадки, а його посадки для удобрення гімняками

Фазенди пострадалого в барокамері підполковника Мурла