5 хвилин

(Осінь) (Суха осінь) Перші дні листопада Чуже місто, чужа кімната Вона спить в чужому ліжку А він думає: як я її тут залишу? Вже пообіді — суха осінь Вона четвертий день в дорозі І хай їй буде тут спокійно Посиджу, доки спить, нервуючи постійно Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин І для тебе стану я ніким Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин Ти одна і я один, один А раптом озера затоплять кімнату І дерева її засудять на страту Зорі впадуть і вдарять об стіни І сусіди її розберуть на частини А раптом піду — забуде про мене Бо серце її гаряче й шалене Буде битись тепер для когось чужого І забуде вона (все), що було до того Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин І для тебе стану я ніким Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин Ти одна і я один, один І ось він сидить, рахує хвилини (тік-так, тік-так, тік-так) А вона досі спить з тієї причини Що боїться, прокинувшись, не знайти його коло себе А він все сидить і нервує без потреби Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин І для тебе стану я ніким Ще п'ять хвилин, п'ять хвилин Ти одна і я один, один Ла, ла-ла-ла, ла-ла-ла Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, ла-ла (Осінь) Ла, ла-ла-ла, ла-ла-ла Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, ла-ла (Суха осінь)