СВЯТА

Зробила милого мила зі скла та впустила

Боліло потім його притуляти до тіла

Та, хто болю уникає

Той, хто фільтри вимикає

Цілує, а тоді питає

Бо, як полюбила, мила, більше не питай

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Впустила милого мила, а інша вхопила

Боліло до холодів, а тоді відпустило

Зима так бо й працює

Під сніг в платті й танцюєш

Та й не питаєш, а цілуєш

Бо, як полюбила, мила, більше не питай

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Мила, мила

Мила, мила

Мила, мила

Мила, мила

Ой, питає мама, де так довго була (була мила)

Ой, гуляла, мама, вино біле пила (пила мила)

По дахах я бігала, в небо з милим падала

А на ранок плакала, бо була так мало мила

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Ой, мамо, на свята я не була свята

Мила, мила

Мила, мила

Мила, мила

Мила, мила