Багато сонця в моєму місті
Але чомусь в мене вдома темно
Мов над віконцем у альтруїстів
Повис цинізм метрополітену
Багато неба над головою
Але душі так бракує неба
Чому мовчиш ти, хто наді мною
Коли питаю: "чому так треба?"
У мене серце, а не граніт
Сильна душа, але не сталева
Я на краю "Золотих Воріт"
Згадаю вулиці міста Лева
Я на краю "Золотих Воріт"
Тут так красиво, та чомусь втома
Мене з'їдає, в мені болить
Я ніби вдома, але не вдома
(Я ніби вдома, але не вдома)
Часом на вулиці не пройти
То як же так, що мені самотньо?
Над океаном горять мости
Я перейду їх, жаль не сьогодні
І в серця, що так рвалося в бій
Тепер вже рівна кардіограма
Тепер найперша у списку мрій
"Побачити й обійняти маму"
("Побачити й обійняти маму")
У мене серце, а не граніт
Сильна душа, але не сталева
Я на краю "Золотих Воріт"
Згадаю вулиці міста Лева
Я на краю "Золотих Воріт"
Тут так красиво, та чомусь втома
Мене з'їдає, в мені болить
Я ніби вдома, але не вдома
(Я ніби вдома, але не вдома)
Багато сонця в моєму місті
Але чомусь в мене вдома темно
