Ти мені найрідніша і слово твоє золоте
За долиною холоду твій океан чарування
Я до тебе іду, коли ніч на долину впаде
Покидаю її, коли в океан забрідаю
І колише мене й заколихані давні жалі
Срібно-біла вода, світанкова вода і туманна
Я пливу в океан, я пливу на далекі вогні
Безборонно пливу на твоє сподівання
Падає, падає дощ на дороги твої
Падає, падає дощ в моє серце
Я пливу, допливу, допливу на далекі вогні
Доки серце в тобі, доки серце моє
Падає, падає дощ на дороги твої
Падає, падає дощ в моє серце
Я пливу, допливу, допливу на далекі вогні
Доки серце в тобі, доки серце моє б'ється!
Ох, яка глибина! Моє тіло боїться глибин
Переплисти за ніч, подолати цю прірву — безумство
Та на березі тім ще горить мені вогник один
Чую кроки твої по холодному плесу назустріч
Падає, падає дощ на дороги твої
Падає, падає дощ в моє серце
Я пливу, допливу, допливу на далекі вогні
Доки серце в тобі, доки серце моє
Падає, падає дощ на дороги твої
Падає, падає дощ в моє серце
Я пливу, допливу, допливу на далекі вогні
Доки серце в тобі, доки серце моє б'ється!
Падає, падає дощ на дороги твої
Падає, падає дощ в моє серце
Я пливу, допливу, допливу на далекі вогні
Якщо серце моє, якщо серце не розірветься!
Якщо серце не розірветься!
