Любо, братці

На зорі дивлюсь я І я чую крик твій Твоє волосся - іскри вогня І з своїх мрій куєш меч мій Куди ти йдеш? Чому ти йдеш? Ти потрібна мені Бо я сам один! Я опустив свій меч, і лати свої зняв Я навіки помер у твоїх очах Ти відібрала все, що я у серці мав Любов... моя... Сховавшись від тебе Попіл мій на землю впав Час який ти відібрала в мене Душить як спіритуальний удав Як удав... Куди ти йдеш? Чому ти йдеш? Ти потрібна мені Бо я сам один! Я опустив свій меч, і лати свої зняв Я навіки помер у твоїх очах Ти відібрала все, що я у серці мав Любов... моя... Я опустив свій меч, і лати свої зняв Я навіки помер у твоїх очах Ти відібрала все, що я у серці мав Любов... моя... Я опустив свій меч, і лати свої зняв Я навіки помер у твоїх очах Ти відібрала все, що я у серці мав Любов... моя...