Під вишневим тихім літнім садом
Де п'янить бузку пахучий цвіт
Де звисають грона, грона винограду
Там криниця мамина стоїть
Де звисають грона, грона винограду
Там криниця мамина стоїть
Мов життя криниця та глибока
Наче свідок тихий мовчазний
В ній усе сплелося: й радощі й неспокій
І мого дитинства світ ясний
В ній усе сплелося: й радощі й неспокій
І мого дитинства світ ясний
І щораз, коли іду додому
Чи з порога рідного іду
Бачу я завжди з дитинства ту знайому
Мамину криницю у саду
Бачу я завжди з дитинства ту знайому
Мамину криницю у саду
