Де чекання плело, павутину свою,
Де капнула сльоза, після слова люблю.
Туди, де погляд сам про все говорив,
Де між мрієй і снах я тебе випустив.
Ти повернишься назад
До берега свого, у спогад своїх снів,
Ти повернишься назад
І вже не буде нікого, коло берега твого,
Там де він тебе зігрів.
Де ранок зустріла в його обіймах,
Де вогник горів в холодних стінах.
Туди, де поцілунок у вічність зростав,
Туди, де твій рай тількі спогадом став.
Ти повернишься назад
До берега свого, у спогад своїх снів,
Ти повернишься назад
І вже не буде нікого, кого берега твого,
Там, де він тебе зігрів.
Не зустрінеш його очей,
Не прочитаешь його думок,
Не відчуєшь його рук,
Не почуєшь теплих слів,
Не заснешь у його посмішці.
Ти повернишься назад
До берега свого, у спогад своїх снів,
Ти повернишься назад
І вже не буде нікого, коло берега твого,
Там, де він... Ти повернишся назад
До берега свого, у спокад своїх снів, Ти поввернишся назад І вже не буде нікого, коло берега твого
