Я просто звичайна людина
В бетонній коробці із сірих стін
Я ріс там, де не видно день
І незважаючи на тінь
Я розіб'ю своє вікно
Я закричу з останніх сил
Я бачив, як у вас тепло
Та не чекав і не просив
Знову не спиться
І світить вікно
Моєї в'язниці
З видом на вулицю
Знову не спиться
І світить вікно
Моєї в'язниці
З видом на вулицю
Коли закінчиться зима
Молюсь закінченню дощів
Моє вікно — моя тюрма
Моя весна, ми назавжди
Я розіб'ю своє вікно
Я закричу з останніх сил
Моє життя за мутним склом
А я у вашому застиг
Знову не спиться
І світить вікно
Моєї в'язниці
З видом на вулицю
Знову не спиться
І світить вікно
Моєї в'язниці
З видом на вулицю
Я розіб'ю своє вікно
Я закричу з останніх сил
Мій світ відбився в моє скло
І я давно його простив
