Бути тобою

Розбитими колінами вівпершись об асфальт

Повільно сходить сонце із перших шпальт

Ловлю оком, точніше його краєм

Твій безтілесний схід і нарікаю в собі раєм

Мій світ гойдається, підвішений на нитці

За палець неба, що купається у молоці

Твої руки... із них проростають квіти

Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки

Бути тобою

Чи жити в своє?

Якщо в самоті моїй щось таки є...

Якщо в самоті моїй щось таки є...

Неперекладене в мені у скло твоїх очей

Кричить-жбурляє: "Не ставайте рабами людей!"

На коліна трави лягає тінню день

Щоб долистати-доспівати свою "Книгу пісень"

Мій світ гойдається, підвішений на нитці

За палець неба, що купається у молоці

Твої руки із них проростають квіти

Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки

Бути тобою

Чи жити в своє?

Якщо в самоті моїй щось таки є...

Якщо в самоті моїй щось таки є...