Дідько! (feat. Nemo322 & Дядя Вова)

В глухому болоті сидить біс,

Він з того моменту як відчув біт.

Я з юних років палив на зірки

З екрану TV, касет і перших CD.

Втікав від скінів, але не від себе.

Біда в сім'ї, ходяча проблема.

Перші хіп-хоп джеми,

Робили справжні речі! Запитай

у Денні Дельти!

Тоді й близько не чули Дрейка,

Не репак, а коломийки,

До реп-батлів були в клубах бійки,

Арматури, біти і не тільки тут настріляють.

Знали, як висіти жарко, до ранку двіж біля водограю.

Коли дорвався до мікро, то люди

Почали христитись тричі,

Стабільно дубасив, як паром, все в диму,

Я пливу проти течії.

В повний місяць нечисть йде на шабаш,

Мене покличуть знову.

Ми пролітаємо дворами, впізнаєш мій голос під вікном.

Всі гріхи не відпустиш хоч лусни,

Прийдеться далі нести цей хрест,

Промовив з жахом в церкві на сповіді

святий отець: "Це просто пездець, дідько!"

Свідомим застав ті роки, коли реп

Із кожної тачки і близько ще не звучав,

І від однолітків никав їбало

В салоні блакитного "москвича",

А з іграшкової типу крамці

Виносив новенькі сльозинки в очах,

Гордо існуючи не у Чікаго, ні,

Але серед стада бичар.

Із гарячих, дупатих богинь

Бабуся Ротару ще на повну підривала чарт,

І дами під 40 мутили скаженіший слем

Від "Червоної рути" чар!

Вуличні волоцюги,

Що з дому викрадали один одного, як яничар.

В десертах - мак, сироп, пудра, хоча

Вечорами ганяв я не чай...

Плаксій і неук, не Нео,

Я обраний пасти корів,

В арсеналі лише патики,

А не стволи пластикові.

Мрійник, що на все, окрім книжок класти хотів.

Ніяк не дресирувальник сучок,

А чемний власник котів...

І пам'ятаю вечорами п'янки в гаражі,

Там мужики казали баті:

"Малий безтолковий, Вітька!".

Серед мотлоху й іржі

Це перший мегарушій

Був, щоб їх пиздюки від моїх панчів

Закричали "Дідько!"

Наш реп народився в під'їздах,

Там, де райони, як ніби за містом.

"ZNZ" парить не кисло,

Бо впевненим бути ніколи не пізно!

Тоді ж перші, бед бічез, підвипивші чікси, зіпсовані киці,

Поламані руки, дзвінки в третій ночі, бухло і трава, незнайомі ті лиця...

Потім перші вечірки,

В студіях пахали, як бджілки,

Бухали і садили печінки,

Наступний день на парі ахуєвші учілки!

Зранку поснідав пивком,

Ввечері туси, що пахнуть димком,

Тижні і місяці праці над синглами,

Виливав все, що ставало кілком

В моїх ребрах, дим аж з них, воу, полетів!

Чую слова: "Дядя Вова - ти тіп".

Тратив бабло, над "Холодним" потів.

Це "Обісраться запис", а чого ти хотів?

West Coast, мої негри тут пачками!

Без брехні зі стволами на тачках і

Зелені зіпи, що пахнуть жувачками

Нагодують пациків і зроблять заначку їм.

Трабли між нами - легенда, бо тут всі свої.

Гнилих зразу помітно, вони стають в образі змії.

Наш лексикон не знайдеш в книжках, бо він лунає з дворів,

Там, де вечір звільняє людей гірших казкових створінь.

Це дикий захід.

Звернеш не туди - то знімуть лахи.

Тут холодний кафель переб'є вигляд солодких ягід.

Які там Фейси, Міягі? Солов'їна звучить дзвінко,

Цей звук змусить всю Україну закричати "Дідько"!