Безодня

Руками, вустами, волоссям, плечима

Мовчанням, словами, думками, очима

Однакові й різні ми рівні сьогодні

Між нами пів кроку, між нами безодня

Маленька сховалася в темряві лячно, лячно

Я все відчуваю, я всю тебе бачу

Я ковдрою теплою, кожухом стану

Якщо ти попросиш

Як не перестанеш

Листами, світлинами, текстами, снами

Ні, не передати, що діється з нами

Я знаю, як часом буває самотньо

До тебе пів кроку, до тебе безодня

Якби докричався, якби ти почула

Навшпиньки, навпомацки, навпіл лечу я

Скажи, чи нам з іншими буде так само

Руками, плечима, волоссям, вустами?

Тебе, тебе

Я дарма серед ночі кличу

Тебе, тебе не продам і не позичу

Тепер, тепер скелею із солі стану

Але, але

Наш світ під три чорти несеться

Як вибуху хвиля, як річкою крига

Нехай шкереберть все це і догори дрига

Твій голос прямісінько в

Тебе, тебе

Я дарма серед ночі кличу

Тебе, тебе не продам і не позичу

Тепер, тепер скелею із солі стану

Але, але віритиму мов в останню

Віритиму мов в останню

Мов в останню