Мусиш все пройти

Коли ти сонцю не радий, бо не здійснилася мрія,

Коли ти сам вже не знаєш, чого на світі живеш,

Немов остання розрада, береться звідкись надія,

І ти кладеш її в серце і далі з нею ідеш.

На землі ти мусиш все пройти:

І вогонь, і воду, і пустелю,

І нехай усі твої думки

Не б'ються об стелю,

А линуть до неба,

І їх зрозуміють всі, кому треба.

Мені не треба багато, а тільки те, що моє,

Але комусь віддавати не буду щастя своє.

Нехай так думає кожен, нехай ціну собі знає

І свято оберігає те, що в нього вже є.

На землі ти мусиш все пройти:

І вогонь, і воду, і пустелю,

І нехай усі твої думки

Не б'ються об стелю,

А линуть до неба,

І їх зрозуміють всі, кому треба.

Не б'ються об стелю,

А линуть до неба,

Тоді їх почують всі, кому треба.

Перегортаю сторінку оту, що вчора читала,

Бо нецікавою стала, вже не хвилює мене.

Я буду рухатись далі туди, де ще не бувала,

Де море свіжих емоцій і все для мене нове.

На землі ти мусиш все пройти:

І вогонь, і воду, і пустелю,

І нехай усі твої думки

Не б'ються об стелю,

А линуть до неба,

І їх зрозуміють всі, кому треба.

Не б'ються об стелю,

А линуть до неба,

Тоді їх почують всі, кому треба.