歌詞

Чарувала осінь запізніле літо
Кликала у гості, наче ти мене
І манила ніжно поглядом любові
Одягала плаття світло-голубе
Не прошений
До тебе знов у гості не прошений
Іду з далеких доріг запорошений
Ти лиш від себе мене та й не прожени
Не прошений
До тебе знов у гості не прошений
Іду з далеких доріг запорошений
Ти лиш від себе мене та й не прожени
А холодним вітром закружляла осінь
І мене понесла в далі, у світи
Ніби ненадовго, а на косах просинь
То спізнився знову, мабуть, назавжди
Не прошений
До тебе знов у гості не прошений
Іду з далеких доріг запорошений
Ти лиш від себе мене та й не прожени
Не прошений
До тебе знов у гості не прошений
Іду з далеких доріг запорошений
Ти лиш від себе мене та й не прожени
Скрипнули знайомі двері милозвучно
Посмішка зустріла, мила, як завжди
Словом не поправиш, лиш одне не зручно
Вже довкола білі випали сніги
Не прошений
До тебе знов у гості не прошений
Іду з далеких доріг запорошений
Ти лиш від себе мене та й не прожени
Не прошений
До тебе знов у гості не прошений
Іду з далеких доріг запорошений
Ти лиш від себе мене та й не прожени
Не прошений
До тебе знов у гості не прошений
Іду з далеких доріг запорошений
Ти лиш від себе мене та й не прожени
Written by: Павло Доскоч
instagramSharePathic_arrow_out