На дні

На дні, на дні, на глибині На дні, на дні, розгублені На дні, на дні, на глибині На дні, на дні... Вибач знову злий, просто так залишу Від постійних злив поринаю в тишу Пишу, підбираю рими Не сум, просто грім нагримав Серпень я люблю, клята алергія Більше не терплю, ліки вже не діють Туплю і ховаюсь досі Не апатія, а даремна осінь Міста... На дні, на дні, на глибині Я глибше, я глибше, я глибше Ніж думаєш ти На глибині, тут все одно дощі Рахую дні, викреслюю ночі Боляче - кричи, знайду тебе наосліп Так довго і не вдвох, закінчуються осінь Темрява і сум накривають місто З неба сильний дощ падав разом з листям Десь там, де ніхто не бачить Курю, відпускає наче Люди зникли всі і пусті парковки Кожен новий день старі замальовки Залишилась біль і напади творчі Осінь має твої очі На дні, на дні, на глибині є Я глибше, я глибше, я глибше Ніж думаєш ти Я на дні там де сонце не світить Ми одні заблукали між літер Я на глибині та ти знову не пишеш Я глибше я глибше ніж пісні і вірші Я на дні там де сонце не світить Ми одні заблукали між літер Я на глибині та ти знову не пишеш Я глибше я глибше ніж пісні і вірші...