Серце матері

спитав коло тину дівчину юнак

коли покохаєш чи ж я не козак

для тебе я кралю здобуду в бою

рублів і дукатів в далекім краю

дівчина косу заплітає свою

чаклунка про долю гадала мою

того покохаю я більше за все

хто матері серце мені принесе

я попіл його настою на хмелю

настою нап'юсь і тебе полюблю

у смутку юнак з того дня у журбі

не їсть і не п'є тільки тужисть собі

він матері груди клинком розітнув

і ріднеє серце в рушник загорнув

коханій поніс кров тече з рушника

та бідного парубка стріла біда

стемніло в очах гірко плаче юнак

на ганок та й спіткнувся неборак

а матері серце здолівки стиха

забився - не боляче - синку пита