Епілог

Я зав’яжу на вузол свої мрії

Тугіше

Знайду того, хто вірить в них

Сильніше

Аніж я

Я творю свою долю

Я починала нутро, маючи все

Розкриваю – в повній пустоті

Без тих, хто був моїм нутром

Я не хочу бути пропитаною отрутою

Прокуси

Відчуй мене

Справжню

Спочатку, ти вогонь,

А потім попіл

Тиша

Лише шум стін

Струни віків бринять в мені

Не забути це життя,

Як перейду в інше

Моя віра і реальність – несумісні

Мій хаос – стабільний

Я не знаю, чому роблю те,

За що потім прошу пробачення

Але це моє Нутро