До Побачення, Мій Яр

До побачення, мій яр

Ми голодними очами Їли місяць-бринза

А кому потрібен пес, на якому самотній знак?

Ти ніколи не гадав, що без крил - не вільний птах

Хто дім лишав - в гостях навічно

І моя любов до тебе, знаєш, це дуже дивна річ

Хоч я пам’ятаю сльози наші

Забути не знаю як

А вони мене привчали, що завжди болить

Вони мене навчали, як без правди треба жить

Хоч іноді вночі я думаю про Вас

І де ж Ви тепер, друзі мої солодкі

До побачення, мій яр

Я не з тих собак, що гарчать на зустріч перші

А нумо з’їж мої страхи, як ти пожер їх всіх

До побачення, мій яр

Намалюй мене художник на старому мольберті

Я навік отут застряг, тут прибили мою душу

Хоч я пам’ятаю сльози наші

Забути не знаю як

А вони мене привчали, що завжди болить

Вони мене навчали, як без правди треба жить

Хоч іноді вночі я думаю про Вас

І де ж ви тепер, друзі мої солодкі