Попіл

Одного разу, ми повернемось у місце що у серці

Де нам колись було затишно

Де наш дім

Минуле повернуть запізно

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл

Попереду шлях залізний

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл

23є з Ірпеня, за добу як ця фігня

Їхали в Полтаву святкувати мої 35

Я й вона, і війна та що розлучила

Крізь країну, крізь міста, у попіл наші крила

Я, я, я, і ти поруч зі мною

Адже Ти моя, Ти моя головна зброя

О, повна обойма обійми мене

Надія й віра, в те що, скоро це все мине

Минуле повернуть запізно

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл

Попереду шлях залізний

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл

Вкритися ковдрою, що пахне домом

Та згадати те, коли ми немов бовдури

Коли не цінували день і мить

Тепер шукаєм спокій всюди там де ми не ми

Через втому в телефоні повідомлення від тебе

Знову стало тихо вдома де рідне місто і чисте небо

Минуле повернуть запізно

Минуле повернуть запізно

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл

Попереду шлях залізний

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл

Минуле повернуть запізно

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл

Попереду шлях залізний

Вези мене додому потяг

І навіть якщо моє місто

Перетвориться на попіл