Невагомість

Всі почуття вкладу у трек, тисну на REC

Мої думки перетворились на звук, я

Метроном, дощ за вікном

Пару доріжок, і я вкотре згадаю тебе

Невагомість, і мене поглинає простір

Невагомість поруч з тобою досі

Невагомість, і мене поглинає простір

Невагомість

Невагомість, і мене поглинає простір

Невагомість поруч з тобою досі

Невагомість, ми ніби одні в цьому світі

Навіть коли очі закриті я бачу тебе, як так жити?

І я зникаю в просторі

Мої слова більше нічого не значать

Як мені спуститись до землі, Як?

Питаю знов, коли тебе я поряд бачу

Нічого не бачу, уві сні неначе

Та вже я не спатиму більше

Я знову пробачу, я знову промовчу

Від цього мені тільки гірше

Наче лід під сонцем, розчиняюсь коло тебе

Ти немов повітря, у тобі моя потреба

Невагомість, і мене поглинає простір

Невагомість поруч з тобою досі

Невагомість, ми ніби одні в цьому світі

Навіть коли очі закриті я бачу тебе, як так жити?

Невагомість, і мене поглинає простір

Невагомість поруч з тобою досі

Невагомість, ми ніби одні в цьому світі

Навіть коли очі закриті я бачу тебе, як так жити?