Нетелефонна розмова

Не збагну чом тревожить мене

В сердці холодом віє зимовим.

Застереження...

Вибач, нетелефонна розмова

Може надто тривала вона,

Може надто інтимна

Чую, стала похмура стіна

За словами, словами оттима

О, мовчання душі кам’яне

Як розкішно в ньом сумніву злому

Як ії возкресити мені

Нетелефонну розмову

А зустрінемось... се та те

Лиш примружені погляди ловим

Ні, сьгодні не зацвіте

Тишина сповідальним словом!

Ти промовчиш - ніщо не злама

Непорушну відчуження кригу ...

Нуль, що значить: душа німа...

Запишу в телефонну книгу