Зона призначення

Місто в багнюці й малюнки на стінах.

Пил над полями і лайка в ефірах.

Спалене поле в очах над пов’язками.

Люди, яких ми забули під масками.

Погляд мовчазний мене зупиняє,

Докором спляче сумління звільняє.

Із потойбіччям химерне побачення.

Наше життя тепер – зона призначення.

Думки облудні, що рвуться гранатами,

Серце розстріляне, совість за гратами.

З того життя простягни мені руку,

Правду тепер вирізняю по звуку.

Чи ти піддався брехні і твоя совість на дні чи ще жевріє?

Де твої очі ясні?

Чи обереш ти свій шлях? Чи ти згадаєш про нас, моя надіє?

І ким ти є на Землі?