Лелека

Телефони мовчать, ми обидва граємо

Ніби нам все одно, але добре знаємо

Ще трохи часу пройде і наші планети

Шо у грудях, рознесе біль як вітер намети

Скажи чому ми такі діти

Ну куди таких подіти?

Може досить терпіти

І в колі віскі топити під ранок вириваючи із рамок

Всю пам'ять на фото як уламок

Тепер в душі не океани, а дощі

Ми не ангели, а палачі

Для кохання що нас так гріло

Що нас так змінило?

Я так далеко далеко далеко, що навіть заплуталась де

Я ніби лелека лелека лелека, яку крізь тумани несе

Без тебе день ніби ніч, день ніби ніч, порожні міста

І серед тисяч облич, тисяч облич, знайду твої вуста

Я тобі напишу і зітру вмить

Да і мій телефон знову мовчить

Одинокі та байдужі, майже на грані

Де кожен своє серце перетворив на камінь

Тепер в душі не океани а дощі

Ми не ангели, а палачі

Для кохання що нас так гріло

Що нас так змінило?

Я так далеко далеко далеко, що навіть заплутався де

Я ніби лелека лелека лелека, яку крізь тумани несе

Без тебе день ніби ніч, день ніби ніч, порожні міста

І серед тисяч облич, тисяч облич, знайду твої вуста

Я так далеко далеко далеко, я так далеко

Я ніби лелека лелека лелека, ніби лелека

Без тебе день ніби ніч, день ніби ніч, порожні міста

І серед тисяч облич, тисяч облич, знайду твої вуста