歌詞

Скажи мені, навіщо танули
Нестримно танули, неначе сніг?
Ніхто не зміг своїми силами
Дійти з вітрилами до берегів
Крізь повені образ
Та ще лишився час
Відчути хоч в останній раз
Дотик твоїх долонь
Вже не зігріє нашу розмову
Твоя любов — полон
І я тікаю з нього, і знову
Холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов — полон
І я тікаю знову і знову
Скажи мені, чому не втримали
Своїми крилами, коли могли?
Ми вже на дні, немов під стрілами
Лишились цілими у цій війні
Крізь повені образ
Один єдиний шанс
Відчути ще хоч раз
Дотик твоїх долонь
Вже не зігріє нашу розмову
Твоя любов — полон
І я тікаю з нього, і знову
Холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов — полон
І я тікаю знову і знову
Дотик твоїх долонь
Вже не зігріє нашу розмову
Твоя любов — полон
І я тікаю з нього, і знову
Холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов — полон!
Холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов — полон
Знову і знову
Written by: Андрій Хайат
instagramSharePathic_arrow_out