Сонце

Замріяна морем, небом сонячним

Босоніж біжить по мілині

Ще така наївна і безпомічна

І ще так далеко дні сумні

А вночі за обрій зорі котяться

Слід за сонцем місяць вирина

Літо пролетить та ще воротиться

Як на крилах ластівки весна.

Сонце! Світла, чиста, омріяна!

Сонцем! Любовʼю зернятко звіяне

Сонце! Небом очей твоїх дихаю!

Сонцем! Найяскравішою віхою

Їжачком сидить в рушник огорнута

І тремтить морозиво в руках

Тане наче час в течії омуту

Але мить завмерла у очах

Мамина усмішка і чудне каре

Знаю я ти воля Його була

Значить Він пробачив мені вже все

Ось така життєва формула.

Сонце! Світла, чиста, омріяна!

Сонцем! Любовʼю зернятко звіяне

Сонце! Небом очей твоїх дихаю!

Сонцем! Найяскравішою віхою