Останній з могікан

Цей невгамовний біль стоїть

Як хвилі моря вдалині

Щось пригадалось і болить

І жити не дає мені

Побудь зі мною, самота

Є пляшка доброго вина

Існує в світі пустота

Лиш там, де випито до дна

Будьмо! Не забудьмо

Наше плем'я, що розвіялось мов дим

Ой, небо, вічне небо

Синє небо понад полем золотим

Де ви? Озирніться

Вже навколо гине все без вороття

О, де ви? Озовіться

В кому тліє ще хоч іскорка життя

Не легко згинути в бою

Не легко згинути від ран

Та найстрашніше — путь свою

Пройти останнім з могікан

Посидь зі мною, самота

Є пляшка доброго вина

Існує в світі пустота

Лиш там, де випито до дна

Будьмо! Не забудьмо

Наше плем'я, що розвіялось мов дим

Ой, небо, вічне небо

Синє небо понад полем золотим

Де ви? Озирніться

Вже навколо гине все без вороття

О, де ви? Озовіться

В кому тліє ще хоч іскорка життя

Хай Могіканія живе

За неї все прийму сповна

Доки останній в світі є

То ще не вмерла і вона