Я не на війні. Але війна в мені.

Коли сниться небо у вогні

Чи не спиться, бо вогонь в мені

Чую серця стукіт в тишині

Серце пише, не спиняються пісні

Я не на війні, але війна в мені

І не прокинутись ніяк бо ми не увісні

Хоча ми надто довго спали й багатьом з нас снилось

Що дві мови в країні це нормально

Помилились

Їх розбудили вибухи і смерті

Багато перейшли на мову, дехто й досі вперті

В них всередині теж війна, з самими собою

Нещодавно це збагнув, іх згадую в молитвах своїх

Я не на війні, але війна в мені

Сто років по тому, і знов Україна в огні

Кому сто, кому триста, історія більш ніж барвиста

Від царського гніту до комуніста і кагебіста

Насправді все не в 14ому розпочалось

На жаль війна ця так ніколи і не припинялась

Поки хтось спить і бачить сни, що живе у мирі

В інших триває війна в собі, в країні, в квартирі

Я не на війні, але війна в мені

Тарас Чубай казав мені, що мій фронт то мої пісні

Кому фронт, кому тил, хай так, аби нам стало сил

Тримати свій не до чужих могил, а до своїх могил

Я роблю те що можу з тим що маю, там де я

Якшо так робитиме моя сім'я й кожна сім'я

Перемога над собою й ними не змусить чекати

Наші тіла помруть, та наші діла будуть процвітати

Коли сниться небо у вогні

Чи не спиться, бо вогонь в мені

Чую серця стукіт в тишині

Серце пише, не спиняються пісні

Коли сниться небо у вогні

Чи не спиться, бо вогонь в мені

Чую серця стукіт в тишині

Серце пише, не спиняються пісні