Стежка

Вже немає хати, що колись тут була

І не бачу рідних я навколо стола

І немає стежки, що колись мене вела

Замело дорогу, вона в пам'яті жива

Вже немає хати, що колись тут була

І не бачу рідних я навколо стола

І немає стежки, що колись мене вела

Замело дорогу, вона в пам'яті жива

Новий день (новий день) залиє сірі краски

Які знов (які знов) придумаєш відмазки?

Скільки ще (скільки ще) пропустиш ти підказки?

Це твій шлях, тут перемоги і поразки

У берегів холодні вуста

Але тут у людей гарячі серця

Мій оберіг - моя Земля

Мов рідна мати оберіга (сина)

І прострілена спина, хоч дорога нелегка та сили нема

Вона волю на герби пришила

Знай, ті сам собі країна

Вже немає хати, що колись тут була

І не бачу рідних я навколо стола

І немає стежки, що колись мене вела

Замело дорогу, вона в пам'яті жива

Вже немає хати, що колись тут була

І не бачу рідних я навколо стола

І немає стежки, що колись мене вела

Замело дорогу, вона в пам'яті жива

Не кажи свої сповіді, палками писані по воді

З води береться все на землі

З неї ми вийшли й підем туди

Не кажи свої сповіді, палками писані по воді

Поки бачиш рідних сліди, вони в пам'яті живі

Вже немає хати, що колись тут була

І не бачу рідних я навколо стола

І немає стежки, що колись мене вела

Замело дорогу, вона в пам'яті жива

Вже немає хати, що колись тут була

І не бачу рідних я навколо стола

І немає стежки, що колись мене вела

Замело дорогу, вона в пам'яті жива