Symonenko

Я тобі галантно не вклонюся

Комплімента зроду не зліплю

Тільки в очі ніжні задивлюся

В них свою тривогу утоплю

І коли химерною габою

Спеленає землю довга ніч

Довго серце тужить за тобою

Довго сон мені не йде до віч

Довго білі таємничі крила

Спеленають маревом видінь

І стоїш ти, крихітна і мила

І прозора, мов ранкова тінь

І палають, ніби стиглі вишні

Владно підкоряючи тобі

Губи неціловані і грішні

Очі божевільно голубі