Венера

Ти - Венера, до якої я не дістану

Ти - безодня, де я тону і не бачу краю

Уві сні, ти питав хто я тобі

Не уявляєш, як ранили слова твої

Вони як шрам, болять і ниють

І все ніяк, ніяк не стихнуть

Насипав наче сіль на рану

Поглинаючи усю себе

Ти - частинка серця, яку я відкриваю

3 тобою тану, а без тебе - розквітаю

Очі стали кришталями повні сліз

Думки занурені у собі, наче ліс

Закинула всі мрії десь глибоко в душі

Забула наше все минуле

Ой прощай, прости

Ти - Венера, до якої я не дістану

Ти - безодня, де я тону і не бачу краю

Уві сні, ти питав хто я тобі

Не уявляєш, як ранили слова твої

Очі стали кришталями повні сліз

Думки занурені у собі, наче ліс

Закинула всі мрії десь глибоко в душі

Забула наше все минуле

Ой прощай, прости