Теодоліт

Пальці на вікні ніби не мої

А чиї ж тоді я не пойму

Міць скла й вона

Тиха й не сумна

Відчай стік й на дні стакану

Кинула око вона на переливи

Гойдається луна

Закрила очі я

А мене вже забрали

На сторону санкціонованого зла

Прикро, відійде місяць

Та з ним й вода

Всі вітри й степи

В'яжуться вузлом

Тільки ти

Залишишся вдома

Ввійдеш в стан свого

Вічного каяття

Що було, то стало чужим

Гойдається луна

Закрила очі я

А мене вже забрали

На сторону санкціонованого зла

Прикро, відійде місяць

Та з ним й вода