Я обіцяю колись
Нам обом стане легше
А поки дрижаки
Холодна кімната, де я і ти
Нерозділена втрата
Необроблена рана так пече
Адже мені потрібно лиш твоє плече
Вся душа у шрамах
Ця дорога нескінченна
Я ковтаю автомагістралі
Знищуються вщент
Ламаються, стискаються в спіралі
Ці зв'язки нейтронного цунамі
Просячи у неба щось іще
Ефект плацебо більше не допомагає
Твоє лице заплакане дощем
Коли зв'язки нейтронного цунамі
Накрили з головою двох нікчем
Я обіцяю колись
Нам обом стане легше
А поки навпаки
Тоді байдуже, де, головне, й з ким
Ви зустрінете ранок
І кому наостанок сльози вслід
Адже мені потрібно лише пару слів
І я піду назавжди
Ця дорога нескінченна
Я ковтаю автомагістралі
Знищуються вщент
Ламаються, стискаються в спіралі
Ці зв'язки нейтронного цунамі
Просячи у неба щось іще
Ефект плацебо більше не допомагає
Твоє лице заплакане дощем
Коли зв'язки нейтронного цунамі
Накрили з головою двох нікчем
Я обіцяю колись
Нам обом стане легше
