жінки з сумними очима (Skit)

Йому подобались жінки з сумними очима

Терпким смаком портвейну на губах

Сильні дівчата з крихкими плечима, що навчились

Виносити сміття з душі і не тонути у чужих руках

Йому подобалось, коли вони сміються

Контрастність слів душі і мови рухів,

Коли дощі з очей при ньому не поллються,

Коли для неї ти не перший. Завжди третій, другий…

Йому подобалось, коли ковток за ковтком червоного із пляшки

Зникав без сліду на рожевих гарячих вустах

Коли вона сумна, беззахисна, але й безстрашна

Вдихала в себе його важкий, з нотками уду аромат.

Йому подобалось, коли вона не підкорялась

А так було… було завжди

Але вона… як би вона в бездушності своїй не клялась -

Хотіла би програти цей двобій.