歌詞

Я не страждаю по тобі. І не сумую.
Ти був просто романтичною історією.
Найромантичнішою з усіх, що в мене були.
Тому ні, я не сумую по тобі.
Я просто кожен день прокручую в голові всі спогади.
Для чого? - спитаєш ти.
Для того, щоб відчувати себе живою.
Для того, щоб не злитись з цими сірими жахливими будніми днями,
Які однакові, які до болю монотонні, беземоційні, безмрійливі.
Тоді ти був променем світла і надії в моєму безпроменевому житті.
І як добре, що ти пролетів коротким експресом по тій золотій осені,
Не зупинившись надовго.
Тим паче, назавжди.
Ох, моє серце не витримало б такого щастя.
Тому зараз мені відведені роки для того, щоб будувати все з іншими,
З цих руїн моєі душі і просто згадувати тебе…
Щоб триматись і жити.
Бачиш? Я вже забуваю потихеньку.
Збираю уламки пам‘яті, особливо коли відкриваю свою маленьку скарбничку,
Де бережу спогади з тобою.
Чи сумую за тобою? Ні
Чи хотіла б вернутись в ті часи? Ні
Чи забуду тебе? Ні
Written by: Марія Кондратенко, Роман Грисюк
instagramSharePathic_arrow_out