歌詞

Холодна ніч дощами зажурилась,
і смуток грав невидимий скрипаль.
В старому храмі матінка молилась,
хустина чорна,а в очах печаль.
- За що, Всевишній,дав гіркую долю,
може чиїсь спокутую борги,
знову синів ховаю, як героїв
і рвуть мої знамена вороги.
Чи народилась я не в ту годину,
чи мало у молитвах каяття,
дітей благословляю на чужину
шукати собі кращого життя.
Як чорний ворон чвари й пересуди
куди, тепер, за правдою іти?
В домі моїм, московськії іуди
тяжкі кайдани хочуть одягти.
Ярмо готують вільному народу,
мене,як ту рабиню, продають.
Дай сили тим,хто за свою свободу
сьогодні, в бій з неправдою ідуть.
Воскова свічка тихо догоріла,
холодна ніч накрила сум крильми...
То Україна з Богом говорила,
старі ікони плакали слізьми
Written by: Валерій Судче, Соломія Українець
instagramSharePathic_arrow_out