Навіки

Я чую, як мене зове щоночі

І бачу, як ти молишся щодня

Але прошу не опускай чарівні очі

Живи за двох, кохай за нас життя

У кожнім подиху весняного повітря

У кожній квітці, що цвіла для нас

Я залишусь для тебе світлом

Хоч розділив нас невблаганний час

Кохана, відпусти мене у вічність

Хоч серце рветься і душа болить

Наша любов залишиться навіки

Вона сильніша за мільйон століть

Кохана, відпусти мене, благаю

Хоч серце рветься і душа болить

Наша любов залишиться навіки

Вона сильніша за мільйон століть

У шепоті дерев мій голос чути

В промінні сонця усмішка моя

Прошу тебе, кохана, не забути

Я там, де квітне пам'яті земля

Не плач, кохана, сльози не розтоплять

Той лід, що доля нам удвох дала

Твоя любов в моїй душі навіки

То ж відпусти мене, благаю я

Кохана, відпусти мене у вічність

Хоч серце рветься і душа болить

Наша любов залишиться навіки

Вона сильніша за мільйон століть

Кохана, відпусти мене, благаю

Хоч серце рветься і душа болить

Наша любов залишиться навіки

Вона сильніша за мільйон століть

Кохана, відпусти мене у вічність

Хоч серце рветься і душа болить

Наша любов залишиться навіки

Вона сильніша за мільйон століть