Тетяна

Коли вона проходить мимо

Ні вона унікальна

Коли вона проходить мимо через мої тютюнові ніздрі проходить Весна

Ні ні вона вона унікальна

Її чорне вугільне волосся, хто вигадав тебе

Ні вона вона унікальна

Ти джазова ніч в пеклі всі бемолі грають на твою честь

Ні вона унікальна

А вино одне й те саме

А одне це те саме

Сукня біла як в тумані

А туман від сигарет

Я ненавиджу квартали

Ті в яких ходила ти

Твої очі просто рана

Що упали з висоти

Я обідав в ресторані в тому який порядні люди обходять пʼятою вулицею чемного авеню

Я ніколи не залишав тут чайових бо їх тут дають за гарні враження

Гарні враження З них тут лише біль

Я ненавиджу квартали

Ті в яких ходила ти

Твої очі просто рана

Що упала з висоти

Грим перука вмію

Хургада і Ріо

Дама піка смерть

Загубилась десь

Дим в повітрю хто я?

Вітер біттер моя доля

Бачив тучу, ґрунт сипучий

Ліс дрімучий мучить

твої очі чорт захоче

він регоче мене корче

Мучачос начес

ад адольфович адольф

Побажання іншій країні зникнути на віки вічні

Я ненавиджу квартали

Ті в яких ходила ти

Твої очі просто рана

Що упали з висоти

Нарешті я побачив як Орфей взяв до рук золоту глину в перемішку з райською малиною

і не створив ні викохав тебе.

Я вбʼю Орфея.

На світі лише один безбожник пастор який сповідує кохання до твого вугільного волосся.

Ні вона унікальна.