Хованки (feat. VsePoslav, beshket & Пако)

Навіть коли навколо відстій

Найцінніше знайдеш на видному місці

Втомлена від слів мрія, як в дитинстві сховалась під стіл

Я знайшов даю їй волю

Мен ти тільки поглянь, попри те

Що ніби вибух кожен день - ми є

Тому, подалі від життя себе за вікна не ховай

Світле краще видно тоді коли темніє

Світове море хвилюється три -

Замри або шукай привід, посеред фільму жахів, битися за надію

А не ховати свій біль у шафі

Міцного мені!

В голові новий знов від втоми набір коментів

І похуй, похолоднів погляд у бік спокою

Поки налий, потім убий спогад

Повтори візьми

Коло униз або коло в собі змін

Розуму голоси поруч

Та пропустив голосові всі

(Бля, напиши плз)

Мотивації спіч в вухах грає

Get rich or die trying

Мені мало у собі запитань

Та до біса, я в місце де вінцям нема краю

І є відповідь там

Але тільки наближуся - в тім'я удар

А по тілу як холод дим

І від чого рятувати мене?

Не дізнаюсь бо граю з собою у

Хованки, ніхто не знає, а я граю

З усім світом і часто виграю

Хованки, знайде лиш той, хто шукає

І від себе сховатися не вдалось

Хованки, ніхто не знає, а я граю

З усім світом і часто виграю

Хованки, знайде лиш той, хто шукає

І від себе сховатися не вдалось

Коли була навколо темрява - я йшов на звук

Він мені каже тільки три слова: "Я є groove"

Щось шукаючи тут, сам себе ж і знайду

Гра рекомендує нам перекур

Аби далеко нас не занесло

Бо ці райони як трикутник Бермуд

Рахуй до ста

Я заховався де знайшов ти мій провтик

Та це не я

Я поміняв місцяк, рахуй на рахунок три

Поглянь сюди

В кімнаті був хтось, я колись тут був малим

Під ліжком курить невідомість і я боюсь її

Ховався від батьків у шафі, в кожного, мабуть, було

До біса не комфортний натовп стих лиш вдів навушники

Хованки з усім світом не зворушним

Та від себе самого заховатися так і не вдалось

Ключ від всіх дверей

В мене є ключ від всіх дверей в руках що трусяться

Домовий сказав що він від голови

Лови сюжети із цих кімнат де кожен спогад гомінкий

В мене є ключ від всіх дверей

Давай зіграєм в хованки!

Ти мене не знайдеш тут

Вигуки в пустоту

Голова то моє логово

Ховатись в тіні когось мені буде холодно

Хто не боровся, той нікому не здався, окрім ворога

Бути під сонцем - дорого

Вгору дорога довга

Тут не солодко тим хто завжди ходить по колу

Тому шукаєм нове, гру водим

Відчуй кожен подих, щоби наші кеди змогли пройти

Навіть там де не ходить долар

Гострий зір мій друг, опора

Тому я

Хочу за свої вчинки ніколи нікуди не ховати очі

Бо мені вихователь казав: "Годуй карму як Tamagotchi"

Щоби їй дати борщ я збираю гроші

Доки варить горщик

Файну порцію добра, план хороший

Я - Ауууу

В наступному житті буду Раян Гослінг

Час тривожний, заїдаю стрес, моє життя солодке

Але бачить Бог я не стану постать якщо не військовий

Я не в гарній формі

В небі сонце мене плавить

Я ховаю харю під парасольку і чекаю дощика

Аби нарешті зеленішим став газон

Там де я є, все відтане навіть на морозі

Четвертий десяток життя на носі

Я досі складаю строфи

Так ніби мені минає тринадцять років

Та ти досі не знаєш хто це?

Тож хто тут найкраще грає в хованки, ваші здогадки?

Я тут доки ще стане подиху

Вкласти в рота реп наче бомбу

Доки та не довбане

Я граю з собою у

Хованки, ніхто не знає, а я граю

З усім світом і часто виграю

Хованки, знайде лиш той, хто шукає

І від себе сховатися не вдалось

Хованки, ніхто не знає, а я граю

З усім світом і часто виграю

Хованки, знайде лиш той, хто шукає

І від себе сховатися не вдалось

Знайде лиш той хто шукає

Знайде лиш той хто шукає

Знайде лиш той хто шукає

Я петляю в самих сандалях

На похуях і без печалі

Що ти скажеш мені!?

Львівчик не Буенос - Айрес

Нас закрили і не пускають

Всі болти злітають з гайок

Рівень концентрації - Візьму і заховаюсь

Я б хотів бути щасливим не за вимушеним станом

Я б хотів би розвиватись без думок що кимось стану

Хтось подумав що я скромний значить слабкий і не стяну

Наче світ належить тим хто видав правду за обман

Я петляю в самих сандалях з перероблених канатів

Час від часу пию чай

Змалку полюбляю жасмин

Хоч і мав від нього астму

Він нагадує про час той

Що ти скажеш мені?

Хованки