歌詞

не пам’ятаю, коли востаннє вдома спав,
і всі думки про те, як там ти?
у цьому лабіринті ніби заблукав
і загубив свої мости
але я знаю, що стаю сильнішим,
поки присмак болю на вустах,
і вже ніколи не буду, як раніше,
бо всі мої шрами — це мій шлях
скільки б не побачив я нових світів,
в моїм серці завжди тільки моє море
і хоч його хвилюють знов чужі вітри,
тобі не забрати в мене моє море
і кожен крок мій —
це новий урок,
навіть коли переді мною край,
ти не зникай,
бо прийде час,
і ми побачим нас
так само, як у сні,
де поруч ми
але я знаю, що стаю сильнішим,
поки присмак болю на вустах,
і вже ніколи не буду, як раніше,
бо всі мої шрами — це мій шлях
скільки б не побачив я нових світів,
в моїм серці завжди тільки моє море
і хоч його хвилюють знов чужі вітри,
тобі не забрати в мене моє море
тобі не забрати
в мене моє море
скільки б не побачив я нових світів,
в моїм серці завжди тільки моє море
і хоч його хвилюють знов чужі вітри,
тобі не забрати в мене моє море
Written by: Іван Васильович Степаніщев, Кирило Євгенович Роговий, Парфенов Андрій Сергійович
instagramSharePathic_arrow_out