Сіє Віє

(Часом доля сіє-віє нас)

(Часом доля сіє-віє нас)

(Часом доля сіє-віє нас)

(Часом доля сіє-віє нас)

Рух — це життя, всі побігли

Рухався на плечі із неба сніг білий

Рухати би час, що завмер без діла

Рухати би кров у замерзлім тілі

Рухати речі би, подумки знати би

Все, що готує нам доля наперед

Рухав життя моє янгол, що добрих забрав

А злих за собою не бере

Рухом відчиняю я двері, йду далі

А навколо мене — одні деталі

Люди тонуть в морі чужих баталій

А на стінах сяють шкільні медалі

Рухає вітер волосся, дихати нічим

Спазми порожніх легень

Знову розсіяні ми і так тяжко зібрати

Всі елементи сплутаних схем

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Доля сіє час

Часом доля сіє-віє нас

Сіє-віє нас

Кожен шукає дорогу

Бути би людиною, а не "ніби робот"

Проживати грамотно рік за роком

Бути з усіма, адже всі під Богом

Тільки, щоб щирі би поряд справжні навколо

Із тих, з ким доля зведе

Тільки, щоб рідні здорові, діти щасливі

І поруч, а не абиде

Світ ніби мурашник, кожен має свій, але спільний дім

Залишається самотнім серед чорних стін

Голос в голові каже дуже часто: "Стій!"

Але час не стоїть, від сонця біжить у тінь

Як не крути, ми не обирали дану епоху

Але зупинка без змін нічого не несе

Тому рухатися треба потроху

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Доля сіє час

Часом доля сіє-віє нас

Сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас

Часом доля сіє-віє нас