Завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін i

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток, і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін i

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток, і

Я не знаю, де я буду завтра

А завтра мій час

Знову покличе мене

Нова мета, нова ціль

Новий параграф і є новий день

Лінія довга на лівій руці

В книгу життя кожен вписує сам

Море ідей чи то купу подій

Сотні бажань або тонами мрії

Чи всі слова – вилами по воді

Я знаю, педалі крутитиму далі

Хай я не зі сталі, та нерви – метал

Я переїжджатиму всі магістралі

Чимдуж і чимдалі, де нові міста

Щоби поділитися, не потрібно приводу

Ти маєш зерна кави чи мішаєш собі три в одному

Як розпізнати поклик, коли безліч інтересів?

Хай є одне стебло, але гілок більш ніж десять

Рвеш себе на шмаття, обираєш свою сторону

І як би розділити час свій рівносильно, порівну

Просто корінням у ґрунт, а тяжче рубати кінці

І як би то не прив'язати себе до речей, що не мають ні сенсу, ні цін

Як не тягнути минулого ковдру, як все без образ відпускатиму я

Так часто я бачу звабливу дорогу, але розумію – вона не моя

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін i

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток, і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін i

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток, і

Я не знаю, де я буду завтра

А завтра мій час

В ілюмінаторі від літака

В напрям екватору тече ріка

В хмарах заховані землі i час

Я своїх вражень наповнюю чан

Це не кінець

Моє життя ніби телекінез

Хтось має владу, а я можу без

Знову на карті я малюю хрест

Я знаю, попереду води і береги, звуки і герци, і люди фонтаном

І я вже стою – у неділю чи середу, зранку чи ввечері, в парне й не парне

Інколи крок відділяє від того, щоб перезавантажити внутрішній світ

Я ж намагаюся просто звільнити свій стовбур від хворих і зламаних віт

Дні пролітають в єдиний потік

В зими й літа зійде сотня потів

Я сотні разів залишатиму дім

Щоб бути корисною в цьому житті

Дні пролітають в єдиний потік

В зими й літа зійде сотня потів

Я сотні разів залишатиму дім

Щоб бути корисною в цьому житті

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін i

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток, і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін i

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток, і

Я не знаю, де я буду завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвін i

Я не знаю, де я буду завтра

Знову квиток, знову часу виток, і

Я не знаю, де я буду завтра

А завтра мій час