Дорога в нікуди

Ти мені говорив: "Сонце рано встає"

Ще хвилину з тобою побути так хочу (хочу)

Ти мені говорив: "Все, що маю, — твоє"

І я вірила в жарти твої так охоче

Що з нами стало? Що з нами стало?

Наше кохання, як листя, зів'яло

Що з нами буде? Ой, що з нами буде?

Наша дорога — дорога в нікуди

Я казала собі: "Він найкращий, він мій!"

І, здавалося, щастя моє буде вічним (вічним)

Дуже важко тепер залишатись одній

Я питаю одне, я питаю: "Навіщо?"

Що з нами стало? Що з нами стало?

Наше кохання, як листя, зів'яло

Що з нами буде? Ой, що з нами буде?

Наша дорога — дорога в нікуди

Подарунків на згадку так мало було

Залишаю в собі шепіт моря і неба (неба)

Пам'ятаю долонь твоїх ніжних тепло

І нічого, повір, мені більше не треба

Що з нами стало? Що з нами стало?

Наше кохання, як листя, зів'яло

Що з нами буде? Ой, що з нами буде?

Наша дорога — дорога в нікуди

Що з нами стало? Що з нами стало?

Наше кохання, як листя, зів'яло

Що з нами буде? Ой, що з нами буде?

Наша дорога — дорога в нікуди

Що з нами стало? Що з нами стало?

Наше кохання, як листя, зів'яло

Що з нами буде? Ой, що з нами буде?

Наша дорога — дорога в нікуди

Що з нами стало? Що з нами стало?

Наше кохання, як листя, зів'яло

Що з нами буде? Ой, що з нами буде?

Наша дорога — дорога в нікуди

Що з нами стало? Що з нами стало (стало)?

Що з нами буде? Що з нами буде?

Що з нами стало (стало)? Що з нами стало (стало)?

Що з нами буде (буде)? Що з нами буде?