Буську

Запитала внучка: де беруться діти? Я почервонів, не знав ся де подіти, Закурив си дзигар, став розповідати: Навесні летіли бузьки коло хати, Тато злапав буська і приніс додому, Заховав під ліжко, не сказав нікому, Вечір тато з мамов полягали спати, І на ліжку буcька стали намовляти. Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Місяці минають, всі весни чекають, З вирію вернулись, над селом літають, Сіли на капусті, стали клекотати, Відгадайте, хто то? - Буськи! Мама бігла перша і в капусту впала, Збоку в кукурудзі зозуля кувала, Накувала мамі ще одну дитину, І понесли буська в ліжко під перину. Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Далі місяць пили, буськів тих хвалили, Діти, як курчата, по селі ходили. Пів села Ганусьок, пів села Марусьок, Отакий кавалєр - довгодзьобий бузьок! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську, принеси Гануську! Буську!