О, як мало днів, як же мало днів
Я тебе — на чверть, ти мене — на пів
Тільки не дивись, як я буду йти
Сам від того йдеш в руки гіркоти
Всі мої слова, я на них стою
Що тобі до них? Я не продаю!
Твоя кислота в моїй простоті
Випалила всю
Лю-у-у-у-у
Лю-у-у-у-у
Звідки в тебе це? Хто тобі відкрив?
Я би не змогла, в мене якось криво
Всі мої слова креслять в собі текст
Рвуть на собі шрифт, залишають "екс"
Он твоє вікно, в ньому я живу
В ньому я себе майже наживу
Звідки в мене це? Хто мені відкрив?
Дай вгадаю
Лю-у-у-у-у
Лю-у-у-у-у
Лю-а-ов
Не вимовлю
Лю-а-ов
Не вимовлю
