Тану

Ми ловили нескорені хвилі Поза виміром знаних стихій Де розкидані на небосхилі Лише залишки наших надій Не торкнутись тебе непомітно Поки морок безодні мовчить Я колись віднайшов твоє світло Що тепер мені ледь мерехтить Знай, не зігріти долонями сніг Тану, я тану в обіймах твоїх Дай зупинитись хоча би на мить Бігти не стану, бо тану, я тану! Неважливо, що було і буде Коли серце під владою криг Коли холод наповнює груди Щоб сховати тебе від усіх Може, час достеменно покаже Чи мій слід у відлунні не зник Та одне із твоїх відображень Залишилось зі мною навік Знай, не зігріти долонями сніг Тану, я тану в обіймах твоїх Дай зупинитись хоча би на мить Бігти не стану, бо тану, я тану!