Зіронька

Йоу, що вам... Що вам розказати?

Шукайте себе в наших історіях

Вибач, але я не обіцяю тобі світ

Де не буде відчаю, плачу і боротьби

Де нові обличчя не бачили біль

І ми, наче в удачі обіймах, оплачуєм кращі обіди, і на ще напій (на)

Підніми у щасті, допий за втрачені дні

За час, коли важчає значення дій

За нашу печаллю означену тінь у самовинувачення мить

За важелі в тілі, що кажуть: "Наважився — бий"

За майже нестримне усередині слабшання віри

Та я живу цілями, зараз їх 24

Дивлюсь на годинник і ставлю пунктири

Впізнай мене там, де без ставок, на диво

Так само красиво, і сяйво, і злива

Вибач, але я не обіцяю тобі світ, де я б праведним ріс

Завжди із краю за рамки униз

Кажуть: "Тримайся руками за правила

Буде чекати за брамою приз" (за брамою приз)

Та, правда, Jay Z, життя моє — карта, а компаси — пара зіниць

Дай мені збитись, я перевірю шляху різницю

Від сірого двора до світанку столиці

Від сирості вікна і до висоти кімнати

Із видами на хмари у місті, де вже не виникає питання "навіщо?"

Від уявного плану пробитись до щирого бажання новим

На широті звучати найвище, залишеним у чартах навічно

І сили передати в дитинство

Я знаю, що ти мрієш, але я не обіцяю тобі світ (світ)

І я, мабуть, хотів би наобіцяти мапу ходів і віддати тобі

Та не станеш тоді тим укинутим у хаос малим

Що ховатиме зачинену уяву в собі, заростаючи коралами снів

Малим, що шукає, де закінчується небо, тому далі біжить

Тобі так і призначений світ — насправді неправильний світ

З ударами в паморок замість вітання, з думками не здатися

Там вже останнє завдання від карми, що взяло життя і дістало із черева

Далі іще одне, далі твоя не вмираючи гарна мета наближається

Набери сил — і дістане її рука

Зіронька (зіронька)

Зіронька (йоу)

Зіронька, зіронька (зіронька)

Зіронька (зіронька), why?

"Хюндай" зі ржавим капотом

Я не відчуваю роботу, задротам не вшарити, хто я (хто ти?!)

Як я то стягую? Втягує ноги трясина, болото, було — загуло

Не Бог, але спокій, хляєш сангрію — погана погода

"Павлівське світле", де пусто в кишені

"Опілля Zero" — трикляті турботи

Ми знову і знову стаємо тут вище себе

З думкою, що до небес стане ближче

Та прокляте небо не дасть тобі швидко цю смерть

Мрія тебе заїбе!

Дитячі "хочу" всі втілив

Пальці жовтіли від сіжок, інколи хочу курити

Дістану грішок і пущу кільце, щоб втішити залишки психіки

Крихітні квіточки в вазі, феї і маги — старайся із ними зрівнятись

Як бачиш, не той ти, ким тебе тут бачать

Оказії з казки про Крихітку Цахес

Інколи хочу заховатись в панцир і збити кінцевий звіт чеків, квитанцій

Та сходить з дистанції буде хуйово, бо рано чи пізно захочу вертатись

У моїй норі вже тепліше — це тішить

Нахуй ваш реп — той, що новіший (нахуй!)

Нахуй всіх тих, хто списав мене

Роблячи вигляд, що мене немає вже, я їх не втішив (нахуй!)

Лизати зад не навчився, писав репак і на кліпи айтішив

Зараз я викоріню всі бажання

Ставати, ставати і ставати їм ближче!

Подякую потім, я став порожнистим

Інколи розквітаю, як любисток

Скучив за гульками по нічнім місті

Без волі змінюватиму свою швидкість

Ні, я не став таким: був порожнистим

Маю талант плести кошики зі слів

Пошепки пошлю усім свою вістку

Мінуси в свій бік сприйму як риски (хочеш іриску?)

Зіронька

(Зіронька, зіронька, зіронька)

Зіронька

(О, зіронька)